Відносна вологість – це вміст води в повітрі в відсотках при певній температурі. Доведено, що найбезпечнішим, з точки зору розмноження бактерій, вірусів, грибків, є рівень вологості від 35 до 50%. В зимовий період цей показник значно нижчий за норму.
Для підтримання відносної вологості в комфортних межах проектують системи зволоження повітря котрі бувають різних типів та конструкцій.
Парозволожувачі
Парозволожувачі зволожують повітря завдяки випаровуванню води. Такий принцип зустрічається в мобільних пристроях та в системах зволоження канального типу. Особливістю таких зволожувачів є те що для тривалої їх роботи необхідна вода високої якості. У випадку застосування канальних зволожувачів пара розсіюється у вентиляційному каналі, в котрому потік повітря насичується вологою і транспортується в експлуатоване приміщення.
Ультразвукові зволожувачі
В ультразвукових зволожувачах застосовується принцип розщеплення води ультразвуком на дрібні часточки. Всім відомі такі пристрої котрі являють собою бачок наповнений водою в котрому генерується «туман» та розпилюється довкола пристрою. Такі зволожувачі мають є найпростішими до застосування, оскільки не потребують додаткових зусиль з їх підключення. Вони ефективні в умовах обмеженого простору (однієї кімнати наприклад), коли немає значних вимог до точності заданого параметру.
Розпилювачі води
В розпилювачах води завдяки високому тиску воду через спеціальні сопла розпилюють в дрібнодисперсному стані (розмір крапель 5-8 мкм). Розпилена вода швидко поглинається сухим повітрям, тим самим підвищуючи його відносну вологість. Цей тип зволожувачів характеризується великою продуктивністю і використовується переважно у промисловості.
Потрібно пам’ятати, що неправильно запроектована система зволоження може спричинити низьку енергоефективність її роботи, конденсацію вологи на стінах, огороджуючих конструкціях та їх подальшому руйнуванню, появу грибків та плісняви.